Фотогалерея

 Дорогі українські читачі,

  Щиро дякую Вам за те, що ви читаєте мої книжки.

  Після публікації "Еви Луни", книжки про оповідачку історій, багато читачів запитували мене, а де ж її оповідки. Це наштовхнуло мене на думку написати низку коротких оповідань у дусі роману. На більшість "Оповідок Еви Луни" мене надихнули новини з газет, що виходять у Венесуелі, де часто трапляються неймовірні події і де завжди присутні народна мудрість та гумор, що присмачують життя й роблять його яскравим.

  Мій останній роман "Японський коханець" - це книжка про кохання в різні моменти життя. Я написала його якраз тоді, коли добіг кінця мій шлюб. Я прожила зі своїм чоловіком 28 років і гадала, що ми будемо разом до кінця, але сталося не так. Це змусило мене замислитися над тим, чому кохання закінчується, чи може воно тривати все життя, чи можливо в старості кохати так само, як в молодості, і ще над багатьма пов"язаними з цим питаннями. Роман є пошуком відповідей. Минуло два роки відтоді, як я розлучилася з чоловіком, і тепер я знаю, що кохання можливе в будь-якому віці, бо серце не старіє.

  Сподіваюсь, що персонажі моїх історій супроводжуватимуть вас.

  Обіймаю вас із Каліфорнії, Ісабель.

Queridos lectores de Ucrania, 

Muchas gracias por leer mis libros.

 Después de publicar Eva Luna, que es la historia de una contadora de cuentos, muchos lectores me preguntaron dónde estaban los cuentos que ella contaba. Eso me dio la idea de escribir una colección de cuentos cortos en el espíritu de la novela. La mayoría de los Cuentos de Eva Luna fueron inspirados por noticias de los periódicos en Venezuela, donde suelen suceder hechos extraordinarios y donde la sabiduría popular y el humor, que siempre está presente,  le dan sabor y color a la existencia. 

El Amante Japonés, mi más reciente novela, es un libro sobre el amor en diferentes momentos de la vida. Lo escribí justamente cuando mi matrimonio estaba terminando. Había vivido con mi marido por 28 años y creía que estaríamos juntos hasta el final, pero no fue así. Eso me hizo meditar sobre por qué termina el amor, acaso es posible que dure toda la vida, se puede amar en la vejez tanto como en la juventud, en fin muchas preguntas al respecto. La novela es una búsqueda de respuestas. Han pasado dos años desde que me separé de mi marido y ahora sé que el amor es posible a cualquiera edad, porque el corazón no envejece.

Espero que los personajes de mis historias los acompañen.

Un abrazo desde California, Isabel.